Продавець фантомних доль (“The Man Who Sold the World” by David Bowie)

🃏	🃏
We passed upon the stair	Ми вдвох з ним йшли лише
We spoke of was and when	З думками про старе.
Although I wasn't there	Хоч я й забув вже все —
He said I was his friend	Він добре знав мене.
Which came as some surprise	İ раптом я згадав
I spoke into his eyes	Й у лоб його спитав:
I thought you died alone	«Лягти ж ти мав на дно
A long, long time ago	Вже геть давним-давно?»
🃏	🃏
Oh no, not me	«Ти що? Облиш!
I never lost control	Я не втрачав контроль!
You're face to face	Завждѝ ти жив
With the man who sold the world	З продавцем фантомних доль…»
🃏	🃏
I laughed and shook his hand	Простившись з ним крізь сміх,
And made my way back home	Побрів додому я —
I searched for form and land	Що робить з форми вміст
For years and years, I roamed	Роками відчував,
I gazed a gazely stare	Бо надивився на
At all the millions here	Скрізь схожий ритуал.
We must have died alone	Померти все одно
A long, long time ago	Ми мали з ним давно…
🃏	🃏
Who knows? Not me	Хто ж знав, скажи?!
We never lost control	Ділив я з ним контроль!
You're face to face	İ жив завждѝ
With the man who sold the world	З продавцем фантомних доль…
🃏	🃏
Who knows? Not me	Хто ж знав, скажи?!
We never lost control	Ділив я з ним контроль!
You're face to face	İ жив завждѝ
With the man who sold the world	З продавцем фантомних доль…
🃏	🃏