| 💔 |
💔 |
| Su confessa amore mio |
Та ж зізнайся, моя ти мила, |
| Io non sono più il solo, l'unico |
Що давно вже я не єдиним є, |
| Hai nascosto nel cuore tuo |
Кóго в себе у серці скрила, — |
| Una storia irrinunciabile |
Це старий, як і білий світ, сюжет… |
| 💔 |
💔 |
| Io non sono più il tuo pensiero |
Геть з думок я твоїх вже стертий, |
| Non sono più il tuo amore vero |
İ почуття всі до мене мертві! |
| Sono il dolce con fondo amaro |
Поцілунки мої, мов кару, |
| Che non mangi più |
Ледь сприймаєш ти… |
| 💔 |
💔 |
| Ma perché tu sei un'altra donna |
Та ж чому іншою ти стала? |
| Ma perché tu non sei più tu |
Та ж чому ти — це вже не ти? |
| Ma perché non l'hai detto prima |
Та ж чому й слова не казала? |
| Chi non ama non sarà amato mai |
Без кохання — зима в очах твоїх. |
| 💔 |
💔 |
| Che ne hai fatto del nostro bene? |
Зачиняєш від мене двері… |
| È diventato un freddo brivido |
Від тебе віє холóдність крижана… |
| Le risate, le nostre cene |
Сміх від жартів, удвох вечері — |
| Scene ormai irrecuperabili |
Все спливло і вже не повернеться! |
| 💔 |
💔 |
| Io non sono più il tuo pensiero |
Геть з думок я твоїх вже стертий, |
| Non sono più il tuo amore vero |
İ почуття всі до мене мертві! |
| Sono il dolce con fondo amaro |
Поцілунки мої, мов кару, |
| Che non mangi più |
Ледь сприймаєш ти… |
| 💔 |
💔 |
| Ma perché tu sei un'altra donna |
Та ж чому іншою ти стала? |
| Ma perché tu non sei più tu |
Та ж чому ти — це вже не ти? |
| Ma perché tu, tu non l'hai detto prima |
Та ж чому ти… ти й слова не казала? |
| Chi non ama non sarà amato mai |
Без кохання — зима в очах твоїх. |
| 💔 |
💔 |
| Quando viene la sera |
İ щовечір химери |
| E il ricordo pian piano scompare |
Гарні спогади п’яно зжирають. |
| La tristezza nel cuore |
Смуток в серці ключем б’є |
| Apre un vuoto più grande del mare |
В порожнечу, якій нема краю. |
| Più grande del mare |
Якій нема краю! |
| 💔 |
💔 |
| Ma perché non l'hai detto prima |
Та ж чом ти й слова не казала? |
| Chi non ama non sarà amato mai |
Без кохання — зима в очах твоїх. |
| 💔 |
💔 |
| Che ne hai fatto del nostro amore? |
Зачиняєш від мене ти двері… |
| È diventato un freddo brivido |
Від тебе віє холóдність крижана… |
| Le risate, le nostre cene |
Сміх від жартів, удвох вечері — |
| Scene ormai irrecuperabili |
Все спливло і вже не повернеться! |
| 💔 |
💔 |
| Io non sono più il tuo pensiero |
Геть з думок я твоїх вже стертий, |
| Non sono più il tuo amore vero |
İ почуття всі до мене мертві! |
| Sono il dolce con fondo amaro |
Поцілунки мої, мов кару, |
| Che non mangi più |
Ледь сприймаєш ти… |
| 💔 |
💔 |
| (Ma perché non l'hai detto prima |
(Та ж чом ти й слова не казала? |
| Chi non ama non sarà amato mai) |
Без кохання — зима в очах твоїх…) |
| 💔 |
💔 |
