Мене втратив навіки (“You Lost Me Forever” by Morgan Luna)

💔	💔
You kept the house. I kept the silence	Ти ґаздував. Я ж більш мовчала.
Both of us knew what that would mean	І кожен знав, що значить штиль.
You wore your pride just like good clothing	Ти честь носив, як гарний одяг.
I wore the cracks you couldn't see	А я лахміть ховала біль.
I gave you days without demanding	Про тебе дбала без претензій!
I gave you truth without a stage	Прощала щиро все, без сцен.
You gave me word that sounded tender	Ти ніжні знав слова поезій,
and turned your Eyes, and changed the page	Хоча й не знав їх скритий сенс…
💔	💔
You lost me forever	Мене втратив навіки!
Not in a scream, Not in the fight	Не в одну мить, не в крику чвар.
You lost me slowly	Ти зробив це повільно:
One quiet wound at a time	По нишком рані за раз.
You lost me forever	Мене загубив ти
Long before I said goodbye	Задовго ще до слів прощань —
Love didn't leave in a moment	Любов не зникає миттєво,
It left by losing its light	Для цього їй треба час…
💔	💔
There was no storm to blame the ending	Було без бурі звинувачень,
No shattered glass, no slamming doors	Без битих склянок об стіну.
Just little ways you stopped my breathing	Лиш кілька слів, що їх зронив ти,
While saying everything was yours	Коли сказав: «Моє все тут»…
I learned to speak in lowered volume	Я вчилась тихо говорити,
To make myself fit into less	Займати місця якнайменш.
Until one day I heard it clearly	Аж як одного дня збагнула:
Peace shouldn't feel like loneliness	Душевний спокій краще меж.
💔	💔
You lost me forever	Втратив мене навіки!
Not when I walk but when I stay	Не як пішла, а ще раніш!
You lost me trying	Мене лишився,
To love me only half away	Любивши тільки наче річ…
You lost me forever	Мене втратив навіки!
When I forgot my own name	Коли забула, ким я є!
And I won't call that devotion	Бо ж як назвати те коханням,
If all it left me was a pain	Що залишало тільки щем?..
💔	💔
Now the room sounds different at night	Вже не так дім звучить по ночах.
Not better just finally mine	Не краще. Я просто сама.
I let the window face the morning	І вже як схочу ранки стрічу.
I let my heartbeat choose the time	І тільки мій тепер весь час…
And if you reach for what is missing	Якщо не маєш те, що хтів би, —
Don't dress it up as destiny	Не обертай це в долі плин.
Some things don't break. They just go empty	Бо речі є, що лиш пустими
That's what you made of you and me	Стають із часом. Як і ми.
I won't curse you for your blindness	Я не буду проклинати
I won't beg you to recall	Чи благати нових спроб!
But there are losses made in daylight	Бо ж є речі, що незмінні,
That still outlast them all	Скільки б шансів не дано!
💔	💔
You lost me forever	Мене втратив навіки —
And that's the truest thing I know	Це найщиріша з правд усіх.
Not every ending	Не кожні вчинки
Needs a bitter kind of cold	Варті в світі гірших слів!
You lost me forever	Так, втратив назавжди!
And I don't need to make it cruel	І не роби ти з мене зло!
It just the price of being careless	Така ціна твого недбальства
With a heart	Серця, що…
That once chose you	Твоїм було…
💔	💔
You didn't break me	Хотів скорити…
You just lost me…	Та лиш втратив…
💔	💔